Що сталось я не можу зрозуміти,
Кудись поділися із-за вікна
Сусідський кіт, автомобілі, діти,
Тепер там математика й фізра!
В віконечках я бачу однокласників,
Їх кицьок, песиків, братів, сестер, бабусь…
І навіть мій підручник, що в столі сидів,
В віконечко комп’ютера заліз!
Щодень мене у гаджеті чекає
Віконечко, віконечко, віконце.
«Куди на мову?» «Посилання є?!»
«У чаті не пишіть, а ставте серце!»
Та попри що я радість не гублю,
Бо у віконечку є ігри, сміх, розваги,
Старанно всі уроки я зроблю
І дистанційного відчую переваги!)
